Удосконалення вуглекислотних установок безпосередньо пов’язано з підвищенням ефективності застосовуваних в них процесів, способів і схем. Розглянуто два типи вуглекислотних станцій, що використовують природний газ: з традиційною технологічною побудовою; з новими схемами, в яких застосовуються процеси когенерації та тригенерації. Обґрунтовано напрями зниження енергетичних витрат в установках традиційного типу. На їх основі можна проводити модернізацію і реконструкцію існуючих вуглекислотних станцій. Показано, що при використанні продуктів згорання від стороннього джерела, наприклад, котельні установки, вуглекислотна станція для виробництва колишньоі кількості низькотемпературного рідкого діоксиду вуглецю буде витрачати, як мінімум, на 30% менше природного газу. Включення когенераційної установки до складу вуглекислотної станції дозволить одночасно виробляти крім рідкого діоксиду вуглецю, електроенергію і теплоту. Утилізація теплових потоків в такий вуглекислотній станції може здійснюватися в паротурбінній установки, яка генерує додатково до 40% електроенергії. Видалення кисню з димових газів і повне осушення і очищення відбросного потоку з абсорбера дозволяє отримати чистий газоподібний азот як додатковий продукт. Ексергетичний ККД запропонованого енерготехнологічного комплексу досягає 40%, тобто в 10 разів перевищує його значення для традиційних вуглекислотних станцій.