В умовах, коли наукова праця стає все більш колективним, при наявності лидерів і високої актуальності досліджень виникають наукові школи. Такі школи сформувалися в м. Одесі в 50-их-80-их роках зусиллями професорів Д.П. Гохштейна, В.С. Мартиновського і Я.З. Казавчінского — корифеїв термодинаміки. Біля витоків цих шкіл стояв професор С.Д. Левенсон — перший директор Українського науково-дослідного холодильного інституту, котра внесла значний вклад в розвиток і вдосконалення термодинамічного методу дослідження технічних систем, що реалізують прямі і зворотні термодинамічні цикли. Викладається зміст фундаментальних досліджень в галузі тепло- та хладотехніки, розрахунку та прогнозування властивостей речовин, які виконувалися в зазначених наукових школах. На основі цих шкіл стихійно виникла і продовжує існувати Одеська термодинамічна школа — неформальне об’єднання вчених. Вони постійно удосконалюють і широко використовують метод термодинамічного дослідження, а також впроваджують в практику нові підходи до експериментального вивчення і надійного опису властивостей речовин.